За останнє десятиліття використання інформаційних технологій у світі зростає стрімкими темпами. Їх основу становить програмне забезпечення – продукт інтелектуальної діяльності, який належить одночасно до сфер інформаційних технологій та авторського права. Комп’ютери, комп’ютерні мережі і програмне забезпечення для спільного їх функціонування – це основа становлення сучасних виробничих, фінансових та бізнесових технологій у світовій економіці, що потребує значних обсягів нового програмного забезпечення, ринок якого у світі постійно збільшується.
Інформаційне освітнє середовище є важливим чинником, що забезпечує необхідну якість освіти і надає необхідні умови для розвитку всіх суб'єктів освітнього процесу.
Недостатнє фінансування освітніх установ змушує шукати рішення, що надають можливість заощадити під час купівлі обладнання, а вже купівля ліцензійного програмного забезпечення є достатньо великою проблемою. Тим більше зараз, коли є можливість забезпечити виконання існуючих як шкільних, так і вузівських програм виключно на базі вільно поширюваного програмного забезпечення. Найбільш очевидним способом розв’язання даної проблеми є використання безкоштовного і вільно поширюваного програмного забезпечення.
Питання переходу на вільне програмне забезпечення в останній час усе частіше виникає як у колах користувачів, так і на рівні виконавчої та законодавчої влади. А з урахуванням посилення контролю за ліцензійним використанням програмного забезпечення завдання переходу на програмне забезпечення, яке не потребує істотних вкладень і володіє достатньою функціональністю, стає все більш актуальним.
Відкрите програмне забезпечення, тобто програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом (англ. open source software) – спосіб розробки ПЗ, при якому створений вихідний код програм відкритий, тобто загальнодоступний для перегляду і змін.
Річард Столмен виділяє такі основні причини використання вільного програмного забезпечення у школах: вільне програмне забезпечення дозволить заощаджувати кошти. Так навіть у багатих країнах існують проблеми з фінансуванням освіти. У бідних країнах використання вільного програмного забезпечення, яке можна вільно копіювати і поширювати, дозволить розвивати інформаційні технології;
вільне програмне забезпечення дає можливість учням вивчати, як воно працює — вихідний код є доступним;
учні матимуть змогу копіювати програмне забезпечення у школі для домашнього використання, що дозволить уникати використання неліцензійного програмного забезпечення.
На сьогоднішній день викладачі мають десятки або навіть сотні вільних програм, які допоможуть їм у викладанні різноманітних дисциплін — від вивчення алфавіту до моделювання комплексної взаємодії молекул під час біохімічних процесів.
Так, наприклад, замість ОС Windows можна використовувати Linux, замість офісного пакета Microsoft Office можна комфортно використовувати OpenOffice, який дозволить не тільки зберегти сумісність форматом даних Microsoft Office, а і використовувати даний функціонал під операційною системою як Windows, так і Linux. Для адміністрування можна використовувати програму openSIS (Open Source Student Information System), яка включає демографічні дані студентів, контактну інформацію, класні журнали, медичні картки і т. д. Існує великий вибір програм для дистанційного навчання (Claroline, Moodle, eFront, ILIAS, CoFFEE, BOSS Online Submission System), за допомогою яких викладачі можуть створювати курси, публікувати мультимедійні документи, готувати онлайн-уроки, адмініструвати wiki і форум, задавати домашні завдання, відправляти повідомлення, відслідковувати як студенти користуються курсом і т. д. Можна виділити велику кількість програм, які забезпечять ефективний процес навчання у різниx галузях:
математичні пакети — Octave, Scilab, Euler;
cистеми аналітичних обчислень — Maxima, Axiom, Gadabra;
графічні редактори — Gimp, Inkscape;
системи автоматизованого машинобудівного проектування — Qcad, FreeCAD;
моделювання житлових помешкань — Sweet Home 3d;
системи автоматизованого проектування електронних схем — Geda;
автоматизовані бібліотечні системи — OpenBiblio i VuFind.
Перерахована лише невелика частина існуючого вільного програмного забезпечення, що може використовуватися в освіті. Разом з тим можна зробити висновок, що наявного на сьогодні вільного програмного забезпечення цілком достатньо для забезпечення навчального процесу.
Якщо врахувати, що для виконання MS-Windows програм в ОС Linux створена система Wine, то можна стверджувати про можливість стовідсоткового забезпечення потреб навчального процесу за допомогою вільного програмного забезпечення. Слід наголосити ще й на тому, що окрім економії значних коштів, які у випадку використання пропрієтарного програмного забезпечення скеровувались на придбання ліцензій (від кількох сотень у.о. на одну ПЕОМ до багатьох десятків тисяч у.о.), використання вільного програмного забезпечення дає змогу українським фахівцям долучитися до розробки вільного програмного забезпечення (у тому числі і його українізації), що у випадку використання пропрієтарного програмного забезпечення просто неможливо.
